Переймаємо досвід

Молодий глобальний лідер
Открыть свой бизнес способны даже "неспособные" дети

МОЛОДИЙ ГЛОБАЛЬНИЙ ЛІДЕР

Зараз, коли у Великобританії спостерігається новий сплеск підприємництва, видання UrbanTimes запитало одного з провідних молодих бізнесменів країни, 26-річного Раджиба Дея, про те, як стати успішним підприємцем. Раджиб заснував Асоціацію англійських школярів (тепер Student Voice) у віці 17 років. Після закінчення університету він відмовився від багатьох запропонованих йому корпоративних посад і заснував Enternships – сервіс, що дозволяє молодим людям влаштовуватися на стажування у стартап-організаціях, а також на малих та середніх підприємствах. Він також був співзасновником проекту Start-Up Britain, є лауреатом премії «Молодий підприємець року – 2009», та був названий одним з «Молодих глобальних лідерів – 2012» на Світовому економічному форумі. Він поговорив з Urban Times на цьогорічній конференції LikeMinds, і ось його уроки успішного підприємництва.

1. Не намагайтеся бути підприємцем

Я заснував свій перший проект Student Voice, тому що на той час батьки, вчителі, урядовці та керівники навчальних закладів мали право голосу у питаннях системи освіти, але ніхто не питав споживачів – самих школярів. Тож мій шлях підприємця почався випадково, просто тому що я стикнувся з проблемою, яку хотів розв’язати. Я не знав, що стану підприємцем, і не задумувався про те, чи був ним. Я просто робив те, що мене захоплювало. Це важливо, тому що у багатьох людей є пристрасні захоплення, але вони можуть не асоціювати себе зі словом «підприємець». Це не повинно їх зупиняти – мати пристрасть і вміти розпізнати потребу значно важливіше у бізнесі, ніж «намагатися бути бізнесменом».

 2. Забудьте про гроші

Якщо гроші – ваша головна мотивація, не думаю, що вам вдасться започаткувати успішний бізнес. З фінансової точки зору це не просто – спочатку ви, напевно, будете заробляти небагато, а то й узагалі нічого. Моя мотивація завжди полягала в тому, щоб змінити світ на краще і, зрештою, щоб одержувати задоволення. Мій підхід був такий: можете платити мені, скільки хочете, але я не буду робити чогось, якщо це не приноситиме мені задоволення і якщо я не відчуватиму, що роблю щось корисне.

  3. Мисліть широко

Ви маєте подумати про свої пріоритети та про те, на що ви хочете вплинути. Вплив може починатися з малого, і це чудово, але я часто бачу, що люди обмежують свої амбіції чимось малим, тому що так безпечніше. Гаразд, але в реальності вас обмежує лише ваша власна уява, і чим ширше ви мислите, тим більше можливостей вам відкривається.

4. Не підкорюйтесь правилам

Я така людина, яка ніколи не приймає відмови. Якщо я хочу, щоб щось відбулося, це відбудеться. Я зроблю так, щоб це відбулося. І це дуже важливо. Думаю, ми виховуємо молодих людей всупереч цьому, навчаючи їх поступатися і підкорюватися правилам. Підготовка до іспитів, складання цих іспитів і перехід до наступного етапу, післядипломна освіта… Ми вчимо молодих людей мислити дуже структуровано. У такий час, як зараз, коли ми стикаємося з величезними кризами, не дивно, що молоді люди почуваються розгубленими. Вони не знають, що робити, тому що їх ніколи не вчили створювати щось для себе. Ми повинні заохочувати людей до того, щоб вони повернулися до першооснов і просто подумали про те, що їх справді мотивує, просто почали щось робити. Почніть з малого, почніть просуватися вперед, і подивіться, що з цього вийде. Ніхто вас не буде засуджувати. Навпаки, скоріше за все, хтось оцінить по достоїнству той факт, що ви вирішили ризикнути і зробити щось неординарне.

5. Швидко змінюйтесь

Проект Enternships не був задуманий як бізнес. Він виник, коли представники різних організацій приходили до мене як до президента Товариства підприємців (при Оксфордському університеті), пропонуючи різні можливості, і було доцільно створити простий сайт з переліком цих пропозицій, щоб люди могли їх бачити. А потім ми виросли і започаткували нову платформу, постійно видозмінюючи наш продукт, щоб забезпечити його відповідність ринку. Особливість інтернет-підприємств полягає в тому, що змінювати їх дуже просто і відносно дешево. Ми постійно розвиваємось – наприклад, ми започаткували партнерські стосунки з такими корпораціями, як Santander Bank, щоб їхні клієнти, що представляють малий та середній бізнес, могли знаходити таланти. Жоден банк такого ще не робив. Важливо залишатися відкритим і спостерігати, що працює і що не працює, і не боятися змінювати план гри, так би мовити.

6. Отримуйте допомогу

Є фантастична організація UnLtd – Фундація для соціальних підприємців. Вони підтримали мене грантом на £5000, коли мені було 17 років і я хотів заснувати своє перше соціальне підприємство. В результаті це змінило мій життєвий шлях, бо змусило усвідомити, що хтось вірить у мене і готовий вкласти гроші, щоб подивитись, що з цього вийде. Крім того, є такі організації, як StartUp Britain, і такі сервіси, як Enternships. Якщо ви відчуваєте, що не можете одразу заснувати бізнес, спробуйте спершу попрацювати в середовищі стартапу, здобути навики і зрозуміти, як це робиться, доки ви не відчуєте себе впевненіше. Вас не повинна лякати невизначеність, бо завжди будуть злети і падіння. Добра підтримка з боку інших має дуже важливе значення.

7. Змінюйте світ на краще

Волонтерська і благодійна робота – це чудово. Але якщо ви хочете своїм життям постійно змінювати світ на краще і розсувати межі можливого, для цього потрібно підприємництво. Бути підприємцем означає мати таку свободу, адже ви щодня самі вирішуєте, що вам робити. Тому якщо ви хочете здійснити вагомі зміни, подумайте про заснування соціального підприємства. Це тривалий і послідовний шлях. Це може бути вашим життям. Волонтерство – це прекрасний спосіб здобути досвід позитивного впливу на світ. Але мені здається, що той, хто має підприємницький спосіб мислення, має розглянути можливість соціального підприємництва як своєї кар’єри

ОТКРЫТЬ СВОЙ БИЗНЕС СПОСОБНЫ ДАЖЕ "НЕСПОСОБНЫЕ" ДЕТИ!

Англичанин Луис Барнетт не мог учиться наравне со своими сверстниками в школе, так как страдал расстройствами, препятствующими обучению (дислексия и дискалькулия – неспособность читать и считать).
Родители Луиса очень переживали за его будущее: было очевидно, что он не сможет получить образование и построить карьеру. Луиса забрали из школы.
Но у парня был в запасе один козырь – его хобби.
"Я всегда любил вкусно поесть, - признается Луис. Я немножко занимался выпечкой, а пирожные с мамой делал еще когда мне было года четыре или пять, и потихоньку это стало для меня настоящей страстью".
Родители купили ему шоколадницу на 340 граммов, и он приступил к кустарному производству шоколада - для себя, родных и друзей.
Всерьез о карьере кондитера Луис задумался только в 11 лет, когда сам приготовил на День Рождения тети праздничный торт. Он оказался настолько удачным, что вскоре родственники Луиса стали просить его готовить на заказ для вечеринок.
В 12 лет у Луиса появилось множество заказчиков, которые просили его выписывать квитанции на оплату сделанных им тортов. Так Луису пришлось зарегистрировать и возглавить собственную компанию, чтобы иметь возможность оформлять все официально.
Первое время в компании Луиса работали только два сотрудника: его родители.
Трудился Луис даже больше, чем взрослые: 7 дней в неделю по 14 часов в день. Сам ездил на все совещания, прикладывая усилия, чтобы на встречах с бизнес-партнерами его воспринимали всерьез. «Как только они пробовали мой шоколад, их отношение менялось», - говорит Луис.
В 14 лет Луис переехал на свою первую профессиональную фабрику. За один год его бизнес вырос в несколько раз: вместо 165 коробок шоколада, он уже производил до 100 тысяч.
Сегодня у его фирмы уже имеется название - Chokolit, - она расширилась, и теперь в числе ее сотрудников бывшая домашняя учительница Луиса Джанет и его родители: Фил и Мэри Барнетт. Отец, кстати, чтобы поступить на службу к сыну, уволился со своей предыдущей работы.
"Луис все это любил с самого начала, он очень упорно трудится и страшно гордится тем, что делает, - говорит его мать Мэри. - Конечно, это было рискованно, когда Фил оставил свою работу и мы вложили в предприятие Луиса немалые деньги, но мы верим: у него все получится".
По всей видимости, мать имеет определенные основания для оптимизма: ведь фирма Chokolit уже заручилась контрактом на рождественские поставки шоколада в крупнейшие британские сети супермаркетов, Sainsbury's и Waitrose.

Занимаясь бизнесом, Джон Рокфеллер выработал определенные правила, которые помогали ему сохранять и увеличивать свой капитал:

1. Экономь деньги. Ищи, где можно купить продукцию дешевле или оптом. Составляй список покупок заранее и покупай только то, что есть в списке.
2. Если у тебя мало денег, надо делать бизнес.
Если денег нет совсем, надо делать бизнес срочно, прямо сейчас!
3. Путь к огромному богатству лежит только через пассивный доход! Доход, который приходит к тебе независимо от твоих усилий.
4. Создай источник пассивного дохода и живи себе в своё удовольствие!
5. Общайся! Деньги приходят к тебе через других людей. Необщительные люди крайне редко становятся богатыми.100% ответственность за свою жизнь.
6. Изучай биографии и мысли богатых людей мира.
7. Мечты - это главное в твоей Жизни! Важно мечтать и верить, что мечты сбудутся! Человек начинает умирать, когда перестаёт мечтать.
8. Помогай людям! Не за деньги, от чистого сердца!

Урок от Билла Гейтса

Билл Гейтс, выступая перед старшеклассниками, назвал 11 правил, которые подростки, по его мнению, никогда не узнали бы в стенах школы. Он подчеркнул, что ежедневное обучение оптимизму и политкорректности формирует поколение, далекое от реальности, а это неизбежно приводит к неудачам во взрослом мире.

1. Жизнь несправедлива — свыкнись с этим фактом.

2. Миру наплевать на твое самоощущение и самоуважение. Мир ожидает от тебя каких-нибудь достижений, перед тем как принять во внимание твое чувствособственного достоинства.

3. Очень маловероятно, что тебе начнут платить 40 тысяч в год сразу после окончания школы. Ты не станешь вице-президентом компании с лимузином и личным шофером, пока ты не заслужишь этого.

4. Если ты думаешь, что твой учитель строг и требователен, — подожди знакомства со своим боссом. В отличие от учителя, карьера босса зависит от того, как ты справляешься со своими заданиями.

5. Обжаривать бургеры в Макдоналдсе — не ниже твоего достоинства. Твои прадеды назвали бы любую — даже такую — работу «хорошим шансом».

6. Не спеши обвинять в каждой своей неудаче своих родителей. Не ной и не носись со своими неудачами, учись на них.

7. До твоего рождения твои родители не были такими скучными и неинтересными людьми, какими они кажутся тебе сейчас. Они стали такими, зарабатывая на твое беззаботное детство, стирая твою одежду и слушая твою бесконечную болтовню о том, какой ты классный. Поэтому, перед тем как отправляться спасать леса Амазонки от уничтожения жадным поколением твоих родителей, попытайся для начала привести в порядок свою комнату.

8. Твоя школа отменила деление на победителей и лузеров, жизнь — нет. В некоторых школах прекратили ставить плохие отметки и разрешили сколько угодно раз сдавать тест. Это не имеет ни малейшего отношения к тому, что происходит в реальной жизни.

9. Жизнь не разделена на семестры, летних каникул в ней не существует, и очень мало работодателей заинтересованы в том, чтобы помочь тебе найти твое собственное «я». Тебе придется делать это в твое личное время.

10. Не путай реальную жизнь с тем, что показывают по телевизору. В жизни людям приходится большую часть времени проводить не в кофейне, а на рабочем месте.

11. Поддерживай хорошие отношения с «очкариками-ботаниками». Скорее всего, один из них когда-нибудь станет твоим начальником.

Прав ли он?